Everything.kz

Усім доброго вечора) Битва поетів, передостання конкурсна битва четвертого туру Десятого сезону)

Усім доброго вечора) Битва поетів, передостання конкурсна битва четвертого туру Десятого сезону)
Усім доброго вечора) Битва поетів, передостання конкурсна битва четвертого туру Десятого сезону) П'ята пара учасників і їх картинка. Читаємо, оцінюємо, не забуваємо коментувати:) Учасник №1 Привіт, друже. Дивно писати тобі листа, немов пером, коли всі птахи вже вимерли; знаєш сам - віра міцна як сталь та іржа їсть крізь час і виміри Люди стали… Та, врешті, який в цьому сенс? Це мистецтво сховалось від всіх за стінами, в світі, де ціну має геть усе не лишилося майже нічого безцінного Спадок минулого зник, як ідеали й традиції, навіть люди – стали, на диво, фальшивими; справжнім, повір, було б забагато місця навіть у списку Шиндлера І, можливо, майбутнього треба здихатись: повернувшись, на місці старого Трумена замість Японії, скинути бомби на тих, хто просто лінується думати Чи, можливо, варто змиритись і просто згаснути, правда тут та, що звисає з біг-бордів і теликів; голос поета – давно вже не гасло, а скоріше, крик потопельника Як тут писати, дійсно, коли вже не гнів - безсилля, розмішане порівну з відчаєм; мистецтво, зрештою, як і богів - живлять молитви віруючих І, можливо, лишається просто забити на все, заплющивши очі, просто пірнути у завтра, коли єдиним, кому ще важливе мистецтво залишиться сам автор Учасник №2 Я безликий для них, немов опади, Згусток мороку, а не людина. Все життя - пошматовані спогади, Як ножі, тихо встромлені в спину. Людство креслить нові траєкторії, Але в русла вертаються ріки, І на вічній спіралі історії Рабство завжди буде без"язиким. Ми - раби. І якщо від початку ще Було Слово і Слово був Бог, То господарі наші завбачливо Відібрали у нас їх обох. Слово стало новою валютою. Тож мовчанка зросла у ціні. І тепер кожен гріх свій спокутує: Були жадібні - стали німі. Мов сухотник чи хворий проказою, Кожен сам прагне вирватись з пут, І вночі, як молитву проказує: Я є Грут! Я є Грут. Я є Грут? Але я не дозволю забути все. Хоч я навіть не Сірий Хробак, Безіменному легше сховатися. В цих рабів буде власний Спартак. *** І, сховавши словник під подушкою, Засинає безлике хлоп'я... Тільки голос шепоче над вушком: Ти не раб. Ти є Слово. Ти - Я. #Битвапоетів #Скам_битва
Эта статья была автоматически добавлена из сообщества Броский напишет ——>