Мій друже, що завдав багато болю

ПУЛьС / Поезія ⅟♥
08.01.2019 в 05:31
Мій друже, що завдав багато болю
Моїм нещастю - неминуча смерть
Ти з легкістю зумів змінити долю
Лишився в пам'яті, зберіг віршів лиш треть

Моє ти щастя, мій найкращий ранок
І ті світанки - всі лише тобі
І діти, безтурботно грались що на ґанку
Та наші мрії - все лишилось там, у сні

Моє кохання, осіння темна ніч
Тобі віддасть лише холодний подих
І через сотню миль на північ
Зійдуться в одну дві дороги

© Валерія Фаустова


Эта статья была автоматически добавлена из сообщества ПУЛьС / Поезія ⅟♥

Популярное