У безмежжі думок

ПУЛьС / Поезія ⅟♥
24.04.2019 в 09:55
У безмежжі думок
не знаходжу потрібного слова.
У бентежності днів
Все проходить, немов уві сні.

Ти прийшов, не сказавши потрібного знову,
Ти пішов, залишивши по собі пісні.

Йшло життя, проминали невпинно години,
Пролетіли ті дні, місяці,
Мов боялись спинити свій біг.

Час відточував нас, відсікав по маленьких частинах
Непотрібне.
Залишав непідробним наш сміх.
Залишаючи нам власну сутність,
Час давав зрозуміть хто ми є.
Розділяючи нас і шліфуючи
Так і не об'єднав у ціле.

© Тетяна Гомон


Эта статья была автоматически добавлена из сообщества ПУЛьС / Поезія ⅟♥

Популярное